Сорт виведений на Донецькій дослідній станції садівництва від
схрещування у 1951 році сортів Бойкен ї Ренет Симиренка. З середини
70-х років вирощують в інтенсивних промислових та аматорських садах
степової та лісостепової зон України. Районований 1987 року. Досить
популярний у тих садівників-аматорів, які віддають перевагу
зеленоплідним сортам.
Дерево слаборосле, з пласко-округлою, густою кроною. .ЇЇ утворюють
досить міцні скелетні гілки, що відходять від стовбура під кутом
65—90°. Пробуджуваність бруньок середня, пагоноутворювальна здатність
висока. Плодоносить на різновікових кільчатках, списиках та однорічному
прирості.
Зимостійкість вища за середню, сприйнятливість до парші слабка, до борошнистої роси — вища за середню.
Цвіте в середні строки, довго й рясно. Життєздатність пилку середня —
42—57%. Зав'язування плодів від вільного запилення високе — 15 —37%.
Кращі запилювачі: Айдаред, Джонатан, Зоря Поділля, Кальвіль сніговий,
Мекінтош.
Швидкоплідний сорт. У плодоношення вступає на третій рік після садіння
на середньорослій підщепі, на четвертий—п'ятий — на сильнорослій. З
віком спостерігається деяка схильність дерев до періодичного
плодоношення. Швидко нарощує об'єм крони та урожайність; 6—7-річні
дерева формують по 18—40 кг, 10—13-річні — по 75—95 кг плодів.
Плоди середніх розмірів (130—150 г), одномірні, пласко-округло-конічні,
з великими ребрами, особливо на верхівці, жовтувато-зелені, іноді з
легкою засмагою на сонячному боці та рідкими доволі великими
біло-зеленими підшкірними цяточками. Шкірочка товста, міцна, еластична,
гладенька, блискуча, масляниста. М'якуш зеленувато-білий або білий,
середньощільний, дрібнозернистий, ніжний, соковитий, доброго
кисло-солодкого смаку (4—4,4 бала).
Знімна стиглість настає наприкінці вересня, споживча — у січні.
Усховищі плоди зберігаються до березня, у холодильнику — до травня.
Транспортабельність висока. Використовують свіжими та на виготовлення
соків.