Пепінка золотиста — сорт української селекції. Виведений на Млїівській
дослідній станції садівництва від схрещування в 1928 році сортів
Пепінка литовська і Ренет Баумана. З 1971 року районований у всіх
грунтово-кліматичних зонах України, але найбільше поширений на Поліссі
та в Лісостепу.
Дерево середньоросле, з широкоокруглою середньозагущеною кроною,
створеною міцними скелетними гілками, що відходять від стовбура під
кутом 50—90°. Пробуджуваність бруньок та пагоноутворювальна здатність
середні. Плодоносить на кільчатках, списиках, плодових прутиках,
однорічних приростах.
Зимостійкість висока. Стійкість до грибних захворювань вища за середню.
Цвіте в ранні строки, дуже рясно й дружно. Життєздатність пилку середня
— 41—59%. Зав'язування плодів від вільного запилення —12— 21%, від
кращих запилювачів (Антонівка звичайна. Айдаред, Кальвіль сніговий,
Рубінове Дуки, Спартан) —12—37%.
У плодоношення вступає рано, на третій рік росту в саду на ММ106.
Плодоносить дуже рясно й стабільно за роками. У молодому віці швидко
нарощує врожай. На Поліссі 5—8-річні дерева формують по 30—45 кг,
10—13-річні — по 80—120 кг плодів.
Плоди середні та більші за середні (140—180 г), середньої одномірності,
кулясті або широкоокруглоконічні, зеленувато-жовті, зі світло-червоним
розмитим рум'янком на сонячному боці, з ледь помітними
зеленувато-сірими підшкірними цяточками. Шкірочка дуже тонка,
гладенька, блискуча, масляниста. М'якуш білий, дуже ніжний, соковитий,
дрібнозернистий, доброго кисло-солодкого смаку (4,1—4,3 бала).
Знімна стиглість настає в другій декаді вересня, споживча — в жовтні. У
звичайному сховищі плоди зберігаються 1—1,5, в холодильнику — до 4
місяців. Транспортабельність середня. Використовують свіжими, для
мочіння, виготовлення пюре, варення, джемів.