Сорт отриманий на Мліївській дослідній станції садівництва від
схрещування в 1928 році сортів Папіровка і Макінтош. Районований з 1954
року і широко вирощується в усіх зонах України.
Дерево сильноросле, з широкоокруглою кроною. Досить міцні скелетні
гілки нижнього ярусу відходять від стовбура під кутом 65—75%, верхні —
40—50°. Пробуджуваність бруньок нижча за середню, пагоноутворювальна
здатність висока. Плодоносить на кільчатках, списиках, і менше — на
плодових прутиках.
Зимостійкість висока. Сприйнятливість до парші середня, до борошнистої
роси низька. Цвіте в середні строки. Життєздатність пилку низька або
середня — 12—67%. Щорічно в загальній масі його міститься 27—48%
оптично порожніх пилкових зерен. Зав'язування плодів від вільного
запилення — 4—8%, від кращих запилювачів (Делічія, Пріам, Антонівка
звичайна, Джеймс Грів) —12—30%.
На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення на п'ятий—шостий рік.
Плодоносить стабільно. Урожайність 7—8-річних дерев — 10—18кг,
12—13-річних— 40—75кг.
Плоди середніх та більших за середні розмірів (125—180 г), середньої
одномірності округло-конічної форми або широкоовальні, з широкими
ребрами, часто асиметричні, жовтувато-зелені, з темно-червоним розмитим
румя’нком на більшій частині поверхні і бордовими штрихами. Шкірочка
тонка, масляниста, з легким сизим нальотом.
М'якуш жовтувато-білий або світло-кремовий, ніжний, середньозернистий,
соковитий, відмінного солодко-кислого смаку (4,4—4,6 бала).
Знімна стиглість у лісостеповій зоні настає наприкінці серпня, на
Поліссі — у першій декаді вересня. У сховищі плоди зберігаються 1— 1,5,
а в холодильнику — 3,5—4 місяці. Під час зберігання можуть спухати.
Використовують у свіжому вигляді, на виготовлення марочних соків,
сухофруктів, для мочіння.