ОвочЪ і ФруктЪ^тм

Августовское — раннеосенний сорт. Выведен на Млиевской опытной
станции садоводства. Деревья зимостойкие, вступают в плодоношение на 5—
6-й год, урожайность высокая. Плоды средние или крупные, светло-желтые,
иногда с легким румянцем, хорошего вкуса, хранятся в холодильниках 3—4
недели.

Опылители: Анис алый, Анис розово-полосатый.

Аврора (крымская) — зимний сорт. Выведен на Крымской станции садоводства. Деревья плодоносят с 5—6-го года. Плоды крупные, основная окраска зеленовато-желтая, покровная — размытый румянец. Мякоть кремовая, сочная, ароматная, вкусовые качества высокие. Во время хранения плоды не поражаются загаром, лежат до мая.

Опылители: Ренет Симиренко, Голден делишес, Банан зимний.

Айдаред — сорт американської селекції. Отриманий у 1935 році від схрещування сортів Вагнер і Джонатан. З кінця 60-х років його вирощують у промислових і аматорських садах степової й лісостепової зон України, з середини 70-х років — у південному Поліссі на зимостійких скелетоутворювачах, пізніше — на підщепі ММ106. У 1986 році районований у Степу та Лісостепу.
Дерево середньоросле, з широкоовальною або округлою кроною. Міцні скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 35—80°, кінці їхспрямовані догори. Збуджуваність бруньок і пагоноутворювальназдатність середні. Водночас збуджуваність резервних бруньок на скелетних гілках висока, тому після сильного обрізування або підмерзання крона загущується. Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках, однорічних приростах.
Зимостійкість і сприйнятливість до парші середня, до борошнистої роси — вища за середню.
Цвіте в ранні строки і довго. Щороку інтенсивність цвітіння становить 3—4 бали. Життєздатність пилку висока — 42—87%; Зав'язування плодів від природного самозапилення становить 1,7—2,4%, штучного — 2,7—7,0 від вільного запилення 9-17%, від кращих запилювачів (Глостер, Рубінове Дуки, Росавка, Флоріна) — 12—24%. Схильний до са-моплідності.
На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення на четвертий рік після садіння, на Середньорослїй — на третій. Плодоносить стабільно й рясно. Урожайність наростає швидко, 6— 7-річні дерева дають по 25 — 30 кг (10—12 т/га), 10—13-річні — 50-90 кг (20—33 т/га) плодів.
Плоди переважно більші за середній розмір (145—190 г), одномірні; плоско-округлі, із згладженими ребрами, зеленувато-жовті, з яскраво червоним розмитим або смугасто-розмитим рум'янком на більшій частині поверхні. Шкірочка тонка, щільна, еластична, злегка масляниста, блискуча, з легким восковим нальотом. М’якуш кремовий або світло-кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий; середнього кисло-солодкого смаку (4,0—4,2 бала).
Знімна стиглість настає на початку жовтня, споживча — у лютому. У звичайному сховищі плоди зберігаються до березня, у холодильнику — до червня. Транспортабельність висока. Використовують свіжими та на виготовлення соків.

Происхождение: США Возник в 1935 году скрещением сортов Йонатан и Вагнер а в производстве с 1942 года

Характерны черты плода:  Плод крупный до оченъ крупный кругловато пряничнной форы

Цвет: Основной цвет бледно зелённыйа болъшей частью плод покрыт яркой краснотой

Вкус: Кисловато сладкий

Время созревания: Вторая половине сентября

Время хранения: С сентября до мая

Размер средний, крупный. Форма плода приплюсното-округлая. Цвет зеленовато-желтый, с размыто- полосатым румянцем по большей части плода. Вкус освежающий, сладко-кислый. Мякоть сочная, нежно-розового цвета около кожицы, кисло - сладкая. Транспортабельность хорошая. Хранится до октября.

Плоды вышесредней величины и крупные (масса 130г.- 250г.), овально-конические, бледно-соломеной окраски с размытым розовым румянцем. Мякоть плотная, поначалу несколько грубая, сахаристая, с винным привкусом. Хранятся до марта.

Антонівка звичайна (Антонівка, Антонівське яблуко, Духовоє) — російський сорт народної селекції, почав поширюватися з Курської губернії у другій половині XIX століття. Дуже поширений у промислових і аматорських садах Полісся та Лісостепу. Районований у цих зонах з 1928 року.
Дерево сильноросле, з широкоокруглою середньозагущеною кроною, яку створюють міцні скелетні гілки, що відходять від стовбура під тупим кутом (60—85°). Пробуджуваність бруньок висока, пагоноутворювальна здатність середня. Плодоносить переважно на кільчатках та списиках.
Зимостійкість висока. Сприйнятливість до парші та борошнистої роси нижча за середню, до плодової гнилі — середня.
Цвіте у середньоранні строки, дуже рясно. Життєздатність пилку середня (38—57%). Зав'язування плодів від вільного запилення — 6— 22%. Кращі запилювачі: Алкмене, Бойкен, Кальвіль сніговий, Пепінка золотиста, Ренет курський золотий, Уелсі.
У плодоношення вступає на шостий—сьомий рік після садіння на сильнорослій підщепі та четвертий — на середньорослій. Плодоносить періодично. Урожайність дуже висока: 8—9-річні дерева на MM 106 формують по 30—48 кг, 12—14-річні — по 60—130 кг плодів.
Плоди середні та вище середнього розміру (130—180 г), середньої одномірності, сплющено-округлі, зі згладженими гранями та ребрами на верхівці, зеленувато-жовті, із слабким сизим нальотом. Шкірочка середньої товщини та щільності, еластична, гладенька, злегка масляниста. М’якуш жовтувато-білий, середньої щільності, ніжний, соковитий, ароматний, приємного солодкувато-кислого смаку (3,8—4,1 бала).
Знімна стиглість настає наприкінці серпня (Лісостеп) — на початку вересня (Полісся), споживча — у середині вересня. У звичайному сховищі плоди зберігаються 1—1,5, в холодильнику — 2—3 місяці. Транспортабельність середня. Використовують у свіжому вигляді, для виробництва соків, виноматеріалів, пюре, варення, мармеладу, сухофруктів, мочіння та для домашньої переробки.

Плоды крупные (масса 130 г. - 170 г.) Форма плода от плоскоокруглой до стаканчатой. Цвет - зеленовато-желтый, светло-желтый, без румянца. Вкус кисло-сладкий с сильным ароматом, свойственным только этому сорту. Хранятся до  января-февраля.

Сорт получен от скрещивания Антоновки обыкновенной с сортом Ренет Орлеанский. Дерево слаборослое, с овальной кроной. Зимостойкость в условиях средняя. Плоды и листья паршой не поражаются. В пору плодоношения вступает на третий год. Урожайность высокая и регулярная. Плоды одномерные среднего размера, округло-конические, немного приплюснутые. Основная окраска желтая, покровная, с красным полосатым румянцем, занимающим половину поверхности плода. Мякоть кремовая, мелкозернистая, сочная, приятного кисло-сладкого вкуса. Созревают плоды в середине сентября и хранятся до января.

Плоды очень крупные.Форма приплюснуто-коническая. Цвет Зелено- желтый с темно-красным штриховым румянцем. Цвет мякоти  бело-зеленый, сочный. Вкус сладковатый, ароматный. Хранится до января

Плоды очень крупные, округло-конические, зеленовато-желтые с размытым красным румянцем. Мякоть зеленоватая, нежная, сочная, отличного вкуса, содержит до 15-18 мг% витамина С.  Хранится до мая месяца.

Аркад летний желтый (Аркад желтый) — старинный русский сорт ранне-летнего срока созревания. Деревья зимостойкие. Плоды средней величины и мелкие стаканчатой формы, светло-желтые. Мякоть сладкая, без кислоты. Плоды используют сразу, так как они не подлежат хранению, потреблять их можно до наступления зрелости.

Распространен в Нечерноземной зоне

Аскольда. Сорт виведений в Інституті садівництва УААН (м. Київ) від схрещування у 1971 році гібрида 25/2—Д з сортом Кіддс Оранж Ред. У 1999 році включений до Реєстру сортів рослин України для Полісся та Лісостепу. Популярний серед садівників-аматорів ще з початку 90-х років.
Дерево середньоросле, з широкоовальною, компактною середньо-загущеною кроною. Скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 45—60°. Пробуджуваність бруньок висока. Пагоноутворювальна здатність середня. Плодоносить на кільчатках, списиках, плодових прутиках, однорічних приростах.
Зимостійкість вища за середню, стійкість до парші висока, борошнистої роси — нижча за середню.
Цвіте в середньопізні строки, інтенсивно, досить довго. Життєздатність пилку середня — 44—57%. Зав'язування плодів від вільного запилення 11—23%. Кращі запилювачі: Айдаред, Катерина, Ліберті, Рубінове Дуки, Уманське зимове.
У плодоношення вступає на середньорослій підщепі на третій — четвертий рік після садіння. Темп нарощування врожайності середній. Плодоносить стабільно. Урожайність 6—8-річних дерев — 20—30 кг, 10—12-річних — 45—65 кг.
Плоди середнього та більшого за середній розміру (140—180 г), доволі одномірні, зрізано-округлоконічні, жовті, з інтенсивним рожевувато-червоним розмитим рум’янком майже на всій поверхні, з рідкими великими, білоперими, підшкірними цяточками та легким сизим нальотом. Шкірочка середньої товщини, щільна, суха. М'якуш кремовий,щільний, дрібнозернистий, ніжний, соковитий, ароматний, доброго кисло-солодкого смаку (4,3—4,5 бала).
Знімна стиглість настає наприкінці вересня, споживча — у грудні. У сховищі плоди зберігаються до лютого, у холодильнику — до квітня. Транспортабельність висока. Використовують свіжими та на виробництво соків.

Происхождение: Мутация сортаа Златни Делишес который обнуражен в 1956 году во Франции

Характерны черты плода: Плод крупный до оченъ крупный конусной формы

Цвет: Основные зеленовато жёлтый цвет

Вкус:  Выразительно сладкого вкуса с оченъ приятним агроматом высокого качества

Время созревания: Вторая половине сентября

Время хранения: С сентября до мая

Плоды окраса зеленовато - желтоватого. Форма плода округло - коническая с характерным швом. Цвет мякоти белый, сочный, мелкозернистый. Мякоть кисло - сладкого вкуса.
Дерево умеренного роста.
Плоды 100—200 г, сочные, приятного винно-кисло-сладкого вкуса. Они содержат сахара 9.4%, кислот—0.89%, витамина С — 14—23 мг%. Созревают в конце июля - начале августа. Дерево вступает в плодоношение в возрасте 4—5 лет. Урожайность хорошая. Зимостойкость средняя, поражаемость вредителями и болезнями средняя.

Дерево крупное. Плоды выше средней величины, очень хорошего кисло-сладкого вкуса
поздне-летнего созревания.
В пору плодоношения вступает относительно поздно. Урожайность не всегда хорошая.

Бен Девис — американский зимний сорт. Деревья зимостойкие и урожайные. Плоды крупные, округло-конической формы. Окраска зеленовато-желтая с красивым оранжево-красным румянцем. Мякоть плотная, кисловато-сладкая. Плоды хорошо хранятся до нового урожая и не повреждаются загаром.
Опылители: Бойкен, Голден делишес.

Распространен на Северном Кавказе и Нижнем Поволжье.

Плоды выше средних (масса 120г.), одномерные, округло-конические, кремовые, желтоватые с размытым густым сплошным равномерным румянцем.  Мякоть средней плотности, сочная, мелкозернистая, белоснежная, кисло-сладкая, с высокими вкусовыми качествами. Хранят до марта.

Беркутовское — зимний сорт селекции Саратовской опытной станции садоводства. Деревья зимостойкие, засухоустойчивые, вступают в плодоношение на 4—5-й год. Плоды крупные, с красивым полосатым румянцем, лежат до января. Мякоть плотная, сочная, высоких вкусовых качеств. Поражается грибными болезнями.

Плоды крупные (масса 175 г. - 350 г.) слабо-конические, ребристые, при созревании светло-желтые со слабым светло-карминным румянцем. Мякоть слабосочная, плотная, мелкозернистая, хрустящая, белая, ароматная, кисло сладкая, приятного вкуса. Хранятся до марта-апреля.

Старый западноевропейский сорт. Крона плоско-округлая, древесина прочная. Плоды вышесредней величины, светло-желтые, сочные со значительной кислотностью. Съемной зрелости достигают в начале октября, могут храниться до мая. В пору плодоношения деревья вступают рано, высокоурожайные. Хорошо удается в богарных садах. Транспортабелен, во время хранения поражается плодовой гнилью